Сайт РМО
вчителів
трудового навчання

Четвер, 23.11.2017, 10:19
Вітаю Вас Гість | RSS
Ніхто не робиться майстром, не тренуючись в майстерності. (Ян Коменський)
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [7]
Сангул О.Є. [1]
Найда М.М. [0]
Волнянський А.В. [0]
Кошевич О.А. [5]
Бараненко В. [2]
Муркович Б [0]
Лубенець К. [0]
Макарова І.Д. [1]
Чумак О.С. [1]
Друзі сайту
  • Солонянський РНМК
  • Відділ освіти
  • Веб-спільнота вчителів
  • ДОІППО 
  • Єдиний освітній центр
  • МОНУ
  • Мої знання
  • Класна оцінка
  • Методичний портал


  • Наше опитування
    Оцініть мій сайт
    Всього відповідей: 33
    Статистика
    » Зареєструвалось на сайті
    Всього: 61
    » Із них
    Адміністраторів: 5
    Модераторів: 10
    Провірених: 0
    Користувачів: 46

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    [Хто сьогодні нас відвідав?]
    Головна » Статті » Мої статті

    Розробка уроку " Основи різання "
    Урок трудового навчання 7 клас (2 год.) 18.12.2012р.
    Березнуватівська СЗШ Вчитель: Кузьменко В.М.

    Тема: Основи різання деревини.

    Мета: 1. ознайомити учнів з основними способами різання деревини, елементами різця. Забезпечити засвоєння правил ТБ;
    2. виховувати в учнів уважність, відповідальне ставлення до обладнання майстерні, бережливість. Формувати навички користування різцями.
    3. удосконалювати у школярів вміння користуватися різцями для обробки деревини.

    Дидактичні матеріали: Використання презентації, технологічна карта виробу «Вішалка»

    Матеріально-технічне забезпечення: рубанок, пилка, молоток, цвяхи, саморізи, лінійка, олівець, столярний кутник,свердлильний верстат …

    Об’єкт навчальної чи продуктивної праці: Підготовлені заготовки для виготовлення вішалки для одягу.

    Тип заняття: комбіноване


    План заняття:

    І. Організаційна частина. 3 хв.
    ІІ. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності учнів. 2 хв.
    ІІІ. Перевірка і узагальнення знань з раніше вивченого матеріалу. 5 хв.
    ІV. Вивчення нового учбового матеріалу. 15 хв.
    V. Закріплення одержаних знань. 3 хв.
    VІ.Визначення завдань практичної роботи. Інструктаж з ТБ. 5хв.
    VІІ. Самостійна практична діяльність учнів і поточний інструктаж. 45 хв.
    VІІІ. Заключний інструктаж. 3 хв.
    ІX. Підведення підсумків заняття. 3 хв.
    X. Прибирання майстерень. 6 хв.

    Хід заняття:

    І. Привітання, відмічання відсутніх, призначення чергових.

    ІІ. Тема уроку: Основи різання деревини.

    ІІІ. Згадаємо теми минулих уроків та перевіримо як ви закріпили основний матеріал ( тема минулого уроку: «Розмічання деревини»

    1. Які інструменти застосовують під час розмітки?
    2. Які типии ліній ви знаєте і як їх застосовують?
    3. Якими інструментами здійснюється контроль кутів?
    4. Що таке масштаб, його застосування?
    5. Що таке вимірювальні бази?

    Перед тим, як перейти до вивчення нового матеріалу давайте згадаємо:
    6. Яким чином одержують пиломатеріали ? Яка операція при цьому основна?

    ІV. Тема нашого уроку « Основи різання».
    Різання — обробка матеріалів за допомогою ріжучого інстру¬мента для отримання деталей і виробів заданих розмірів, фор¬ми і якості поверхні.
    Цей процес здійснюється за допомогою різноманітних інструментів та устаткування.
    Знаряддя праці для ручної об¬робки матеріалів різанням:
    Лобзик – інструмент для випилювання деталей криволінійної форми
    ножівка — інструмент для розпилювання заготовки на окремі деталі.
    свердління — один із видів отримання отворів рі¬занням за допомогою спеціаль¬ного інструменту — свердла. Для ручного свердління користують¬ся коловоротом або ручним дри¬лем (термін «коловорот» походить від польською слова, яке озна¬чає «круг», «дриль» — від німець¬кого, що означає «буравити»);
    стругання – основним інструментом для вирівнювання поверхні заготовок є рубанок.
    довбання деревини - основним інструментом для довбанняя є долото і стамеска.
    рашпіль — для грубого обпи¬лювання деревини (термін «над¬філь» і «рашпіль» походять від ні¬мецьких слів, які в перекладі озна¬чають «голка пиляти» і «шкребти»);
    наждачна шкурка – застосовується для придання поверхні гладкості полірування поверхні
    Деревину обробляють різанням за допомогою ручних інструментів і на спеціальних верстатах.
    У деревообробній промисловості найчастіше застосовують механічну обробку деревини способом різання.
    Розрізняють два способи різання: із зняттям і без зняття стружки. Більш поширений спосіб різання із зняттям стружки: це пиляння, стругання, довбання, свердління, шліфування.
    Різання без зняття стружки — менш поширений спосіб, але він дає змогу виготовляти такі напівфабрикати, як шпон струганий і лущений для виготовлення клеєної фанери й облицьовування різноманітних деталей з деревини
    Найбільш поширеним способом обробки деревини є різання із зняттям стружки різальними інструментами, які мають один або кілька різців.

    Щоб відбувся процес різання, різець ставлять під певним кутом до площини різання..

    Рис. 1. Різання деревини:
    а — елементи різця: 1 — передня грань, 2 — бічні грані, 3 — задня грань; б — кути що утворюються при різанні деревини; v — передній кут, β — кут загострення, δ — кут різання, α — задній кут
    Величина кутів загострення й різання дуже впливає на силу різання і гладкість поверхні. Тому при різанні деревини треба знати, під яким кутом загострювати різець і під яким кутом ставити його до оброблюваної поверхні.
    Для ножів рубанків і доліт кут загострення — 25—35°, для стамесок — 18—25°.
    Для стругання твердої деревини і торців кут загострення має бути більшим, ніж для стругання м'якої деревини вздовж або впоперек волокон. Кут різання вибирають залежно від напрямку різання. Оскільки деревина — матеріал неоднорідний, то розрізняють три основні види різання: в торець, вздовж волокон і впоперек волокон.
    Різання вздовж волокон (рис. 2, а) в 2—2,5 раза легше, ніж різання в торець; волокна підрізаються і ніби відділяються, не задираючись. Поверхня чиста, а стружка тоненька у вигляді стрічкової спіралі. Різання вздовж волокон позначається значком |. Кут різання беруть 45—48°.
    При різанні в торець (рис. 2, б) всі волокна деревини перерізаються, і при цьому відбуваються стискування і зминання волокон. Це найважчий вид різання, одержувана поверхня досить шорстка. Різання в торець позначається значком _[_. Кут різання беруть 30—35°.

    Рис. 2. Напрямки різання деревини;
    а — різання вздовж волокон, б — в торець, в — поперечне, г — поздовжньо-торцеве, д – поперечно-торцеве, є — поздовжньо-поперечне

    При поперечному різанні, коли різець ставлять перпендикулярно до напрямку волокон (рис. 2, в), волокна частково розриваються, бо в цьому напрямку вони слабко зв'язані між собою. Поверхня деревини залишається досить шорсткою, хоч це різання в 5—6 разів легше від різання в торець. Поперечне різання позначають значком ≠. Кут різання беруть 48—52°.
    Крім цього, процес різання може відбутись і в інших напрямках: поздовжньо-торцеве (рис. 2, г), поперечно-торцеве (рис. 2, д), що дуже близькі до торцевого, поздовжньо-поперечне (рис. 2, є) та ін. При цьому кути різання беруть залежно від напрямку різання.
    Товщина стружки. Знімаючи товсту стружку, треба докласти більше сили до різця, бо товста стружка чинить більший опір надломлюванню і згинанню її, ніж тонка. Крім того, товста стружка ще до зрізування відколюється від оброблюваної поверхні, утворюючи перед різцем значні нерівності. Отже, чим тонша стружка, тим краща поверхня і менше треба затрачати сили для різання.
    Вологість деревини. Волога деревина чинить менший опір різанню, проте поверхня виходить значно гірша. Тому вологу деревини якісно обробити неможливо.
    Роботу по обробці деревини виконує столяр.
    Cтоляр — одна я найбільш масових професій деревообробної промисловості. Вона з'явилась дуже давно. В XI—XII сторіччі дерев'яні будинки та інші споруди на Русі будували теслярі, а внутрішнім обладнанням їх і виготовленням домашніх меблів займались столяри. Основними предметами домашньої обстановки була лавка, табуретка з круглим або квадратним сидінням, стіл і шафа простої форми. Професія «столяр» переходила з покоління в покоління. У наш час основна маса столярних виробів виготовляється на великих підприємствах, оснащених передовою технікою.
    Столяр — професія поширена. Його праця потрібна в різних галузях господарства країни.
    На деревообробних підприємствах столяр виконує цілий ряд ручних операцій. І обслуговує слюсарні верстати у процесі виготовлення столярних виробів.
    Столяри оволодівають такими суміжними професіями, як стодяр-краснодеревник, різьбяр по дереву, столяр будівельний та ін.

    V. Питання для закріплення:

    1). Перелічіть основні способи різання деревини.(із зняттям стружки і без)
    2). Для чого визначають кути різця?(збільшення якості обробки матеріалів та зменшення зусиль)
    3). Як змінюється загострення кутів в залежності від твердості деревини?
    4). Назвіть основні правила ТБ під час роботи столярним інструментом.

    VІ. Визначення завдань практичної роботи. Інструктаж з ТБ. .

    VІІ.Практична робота.
    Перед початком практичної роботи вчитель роз'яснює завдання та демонструє практичні навички виконання робіт.
    Учні виконують практичну роботу, а вчитель слідкує за правильністю виконання роботи, за правильною робочою позою учнів.
    Особливу увагу слід звернути на правильність виконання розмічальних робіт, прийомів і способів роботи ріжучим інструментом, за дотриманням правил техніки безпеки, дотриманням технології виконання робіт згідно технологічної карти і за дотриманням організації робочого місця. .

    VІІІ. Перевірка правильності виконаних робіт, виділення кращих робіт, виявлення недоліків, роз’яснення цих недоліків.
    Виставлення оцінок за роботу на уроці, враховуючи правильність виконання, самостійність, активність на уроці.

    X. Прибирання майстерені.
    Категорія: Мої статті | Додав: victors (20.12.2012)
    Переглядів: 496 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Copyright MyCorp © 2017Конструктор сайтів - uCoz